ПРОЕКТ-
КОЛЕКЦІЯ
“Художня
колекція
etnodim”
Дизайн суконь натхненний світоглядом та роботами художника Івана Приходька.
Передає безтурботний та наївний погляд на життя, та водночас безмежну та щиру любов до України та її природи.
Коротка сукня з широкими рукавами довжиною 3/4, зібраними по низу на резинку.
Передня за задні частини сукні з рельєфами.
Сукня приталюється поясом шнуром з китицями. Машинна вишивка в техніці гладь
Іван Приходько - Український художник, представник наївного мистецтва, якого фахівці та шанувальники народного мистецтва справедливо вважають митцем від народу.
Майстер декоративного розпису, народної іграшки та скульптури. Вирізає з дерева та розписує янголів-охоронців, пташок, різних істот.
На полотні малює казкових тварин усіх кольорів веселки.
Художня обдарованість Івана Приходька виявляється і у виготовленні традиційної рухомої та звукової іграшки, декоративної скульптури малих форм і фігуративного посуду.
Дизайн сукні натхненний роботами художниці Ганни Собачко-Шостак.
Тканина - льон. Довжина міді, довгий рукав з куліскою по низу.
Машинна вишивка у техніці гладь.
Сукня виконана у яскравих кольорах,притаманних стилю
художниці, яка представляла народний футуризм.
Основними елементами є фантазійні яскраві квіти.
Ганна Собачко-Шостак - українська майстриня декоративного розпису. Вона - золота сторінка в історії українського мистецтва.
Все життя художниця малювала тільки квіти. Вона створила їх тисячі. І жодна не повторилась. Кожна була іншою за своєю кольоровою мелодією, за формою. У ряді композицій пелюстки квітів переходять непомітно в птахів, риб, інколи в зображення людей. Усі ці зображення сплетені воєдино. Це походить ще від стародавніх слов'янських народних традицій тератологічних орнаментів, у яких в одну композицію зливались мотиви живих істот і рослин. «Твори Ганни Собачко - золота сторінка в історії українського мистецтва», так сказав про них відомий український письменник і шанувальник народної творчості Михайло Стельмах. Розписи художниці, позначені високою культурою форми, характерною для народного мистецтва, становлять велику історичну й естетичну цінність і можуть бути предметом серйозного й уважного вивчення.
В 1937-му її роботи експонувалися в Парижі, за два роки в Нью-Йорку. А художник Анрі Матісс із неприкритою заздрістю хвалив роботу українки.
Дизайн сукня з жилеткою натхненний неповторним стилем Задорожнього.
Коротка сукня з рукавами ліхтариками, довжиною 3/4, знизу зібрані на манжети-зав’язки.
Овальний виріз горловини, спідниця збирається по лінії талії. Оздоблена вишивкою на рукавах та по низу сукні. Жилетка вишита в техніці гладь.
Іван-Валентин Задорожний - Визначний майстер живопису, монументальних форм зображення, творець плакатів, художніх проектів.
Задорожний працював у стилях реалізму, неофольклоризміу Твори глибоко національні, відзначаються пошуками виражальних засобів, утвердженням поетичних етно ідеалів, оригінальною композицією, досконалим рисунком, гармонією кольорової гами. За новації зазнав переслідувань.
«Якщо охарактеризувати Задророжного як художника, треба сказати, що він був універсалом.
В арсеналі виражальних засобів він знайшов і взяв собі ті, що все, що творив, вдавалося йому на високому художньому рівні.
Він опанував багато технік, окрім живопису, про які він не лише знав, а й працював у них.
Це й рельєф по бетону, вітраж, гобелен та багато інших. Це був сильний характер, за натурою нонконформіст.
Він завжди йшов всупереч системі, і не боявся висловлювати свої думки вголос. За це його поважали навіть опоненти», - розповідає художник Олексій Григоров.
Дизайн сорочки натхненний роботами художника Василя Корчинського, зокрема витинанками.
Вишивка в техніці аплікація імітує техніку виготовлення витинанки. Збережені художні засоби витинанки- лаконічність і вишуканість форм.
Технічний опис моделі: об’ємна сорочка з широкими рукавами, зі збіркою на горловині, комір із зав'язками-китицями.
Оздоблена вишивкою аплікацією та контрастними вставками.
Василь Корчинський - Український художник, графіст, майстер витинанки.
“Якщо людина не поглинута матеріальним світом, то спроможна заповнювати себе світом духовним, творчим…”
А за 40 років творчості Василь створив кілька тисяч витинанок. Ілюстрував ними “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського (12 робіт), цілу низку поезій епохи Відродження, українські народні пісні, різноманітні побутові сцени; є також еротичний витинанковий триптих: “Він”, “Вона” і “Народження” (при тому, що у витинанці немає місця для натуралізму).
У живописі також проклав власну дорогу.
Зокрема, для проєкту “Україна: від Трипілля до сьогодення” створив серію великих полотен: “Майдан.
Революція Гідності”, “Покинутий хутір”, “Скіфський степ”, “Благодать”, “Козак Мамай”, “Чумацький
шлях”, “Крути. Мамині яблука”…
Дизайн сорочки натхненний роботами Олександра Саєнко.
Тканина - льон, сорочка вільного крою. Довгий рукав, по низу рукава манжет із застібкою на один
гудзик.
Центральна застібка із гудзиками спереду по центру. Класичний комір-стійка. Спинка на кокетці. Машинна вишивка гладь, вишивка по контуру.
Орнамент виконаний в стилі та кольорах, притаманних художнику-графіку.
У своїх мозаїках автор зображував природу, тому на сорочці можна знайти її елементи ; лелеки, листя очерету та інші рослини.
Олександр Саєнко - український митець, декоратор.
Народився на Чернігівщині; в дитинстві після хвороби назавжди втратив слух і мову.
Олександр Ферапонтович — новатор у використанні соломи для високохудожніх предметів побуту, меблів.
Він довів, що солома цілком придатна і для оформлення інтер’єрів, і для створення узагальнено-монументальних образів народних героїв, улюблених письменників.
Найвідоміший твір Саєнка — велика декоративна картина “Козак Мамай”.
У 1999 році творця відзначили на міжнародному рівні: за рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО, його ім’я внесли до офіційного списку видатних діячів світової культури.
Дизайн сукні натхненний яскравими та життєрадісними роботами Гушул, в яких відчувається зв'язок з природою і з чимось надприродним.
Сукня-сарафан та сорочка з коротким рукавом, оздоблені вишивкою гладдю.
Довгий сарафан трапецієвидного силуету, приталюється поясом шнуром з китицями.
Сорочка з коротким рукавом, класичним коміром, спереду планка застібається на ґудзики, оздоблена машинною вишивкою в техніці гладь.
Юлія Гушул - українська художниця та керамістка.
Її мистецтво ідентифікують як наївне малярство.
Але «наївність» Юлії Гушул – це глибока філософія, це кольорові знаки й коди глибинної історії, це
підсвідомі зв’язки із чимось давнім, могутнім, природним.
Тут і чудернацькі тварини на кшталт риб-тюльпанів, сумної риби сонце чи кота-тумбочки і зовсім прості, на перший погляд, буденні предмети, як-от банка чи кактус, проте зображені у досить незвичній манері.
Зі слів художниці, їй не доводиться довго думати над тим, які образи створювати.
Адже вони виходять у неї якось самі по собі. «От малюю лінію, - говорить майстриня, - і якось самі по собі з’являються небачені досі істоти».
Цікавою є колористика художниці. Барви на її роботах надзвичайно яскраві та життєрадісні.
Дизайн сукні натхненний роботами Олександри Екстер.
Тканина льон. Довжина вище коліна. Довгий широкий рукав. Горловина має квадратну форму.
Техніка виконання - "Аплікація".
Сукня складається з різних яскравих кольорів тканин, чітких та різких ліній, що підкреслюють
неповторний стиль художниці.
Елементи, що найбільше використані - прямі геометричні форми та лінії,що перетинаються.
Олександра Екстер - українська художниця, авангардистка, дизайнерка, графік, художниця кіно та театру.
Яскрава представниця європейського кубізму та футуризму, українського авангарду, одна з засновниць стилю «ар-деко».
Це саме із нею товаришував Малевич, і навіть пускав її до своєї майстерні та дослухався до її
порад.
Про неї казали, що вона була своєрідним сполученням європейської культури з українською.
В її будинку на стінах серед малюнків Пікассо і Брака можна було побачити українські вишивки, на підлозі — український килим, до столу подавали глиняні горщечки, яскраві майолікові тарілки з варениками.
Екстер пішла далі за французів. Вона стала абстракціоністкою, на що не зважилися її паризькі друзі Пікассо, Брак, Леже.
У своїй київській студії вона навчала абстрактного мистецтва навіть дітей, пропонуючи їм ілюструвати казку не сюжетно, а з допомогою ритмів.
Оновила вона й театральне мистецтво. Чи не вперше у світовій сценографії наважилася обігравати весь куб сцени, а не лише її підлогу-планшет.
Одна з найвідоміших її картин — «Фундуклеївська вулиця» (нині Богдана Хмельницького).
Дизайн сукні натхненний роботами Казимира Малевича.
Тканина - льон, довжина максі. Сукня на бретелях, зав'язується на запах.
Техніка виконання - "Аплікація".
Сарафан нагадує роботи К. Малевича, у стилі супрематизму, в якому він працював. Прямі геометричні фігури добре прослідковуються у верхній частині виробу та по низу сарафану.
Казимир Малевич - український художник-авангардист, визначний діяч українського авангарду, засновник супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму;
Митець, який починав як маляр-самоук, а став всесвітньо відомим художником, теоретиком мистецтва, філософом, поетом, — це все про Малевича.
Малевич, як багато його колег-футуристів, вважав, що має цілковите право самотужки створювати свою біографію, що й робив, «коригуючи» факти. Тому дата його народження або дати створених ним картин різняться у різних довідках. А його фігура обростає легендами та мистифікаціями.
Малевича часто порівнюють з Леонардо да Вінчі.
Свого часу да Вінчі перейшов від однієї епохи в мистецтві до іншої, так само Малевич до певної міри
відкриває епоху сучасного мистецтва.
Можна сказати, що все сучасне мистецтво так чи інакше оглядається на Малевича і відштовхується або заперечує певні його тези, твори чи взагалі його позицію.
Художня колекція Етнодім
Етнодім завжди створював вишиванки із відбитком сьогодення. Ми присвячували свої колекції: Розстріляному Відродженню, Криму, Квітам України, київським каштанам, мозаїці й не тільки. Кожен із проєктів бренду дістає глибоко з нашого коріння орнамент майбутнього, що стає новою версією Дерева життя, родючості землі, чоловічої або жіночої сили. І при цьому продовжує бути народним.
До кого ми звернулися сьогодні? Хто вони? Творці культурної картини України. Ті, хто надихає наших дизайнерів. Ті, що продовжують давати поштовх та життя всьому українському.
- Одній з них заздрив Анрі Матісс.
- Все сучасне мистецтво відштовхується, заперечує або звертається до одного з них.
- Один з цих художників нібито не мав мови. Так, він втратив голос після хвороби в дитинстві, але подивіться, скільки сказали його роботи.
- Одна з цих художників, заснувала стиль “ар-деко” і завдяки своєму оригінальному смаку мала вплив на Європу.
- Одного з них в москві звинуватили в "українському націоналізмі, формалізмі та бойчукізмі".
Так само як музеї та галереї зберігають цінні картини, тепер і ми, маємо власну художню колекцію, якою хочемо поділитися з вами.
А в ній: Малевич, Екстер, Задорожний, Саєнко, Приходько, Гушул, Собачко-Шостак, Корчинський.
Підходьте ближче, щоб роздивитися всі деталі.
