Вишиванки Середньої Наддніпрянщини

Вишиванки Середньої Наддніпрянщини


Для вишиванок Київщини властивий орнамент, на якому зображені стилізовані грони винограду, хміль, восьмипелюсткові розетки, ромби, квадрати.
 
Вишивали на Київщині здебільшого білим, коралово-червоним, відтіненим чорним кольорами. Нитки для вишивання в центральну Україну привозили зі сходу через Крим, це була „заполоч” – сині і червоні бавовняні кручені нитки. У ХХ ст. заполоч замінили чорними нитками, бо сині дуже линяли.
 
Чоловіча сорочка на Київщині мала характерні відмінності від інших місцевостей. Це низький комірець-стійка, а також широкі прямі рукава, які іноді прибирали в манжет. Біля шиї була так звана застіжка: дві петлі, через які проходив чорний або червоний шовковий шнурок. У сорочках завжди вишивали комірець, у старших людей - сірими нитками, у решти – синьою та червоною заполоччю. На кінцях рукавів також була вишивка. 
 
Для Київщини властивий високий розвиток мистецтва вишивання, тому були розроблені спеціальні орнаменти окремо для чоловічих і жіночих сорочок. Цю різницю особливо чітко було видно на рукавах, комірцях і пазусі. 

Для комірів чоловічих вишиванок були характерні такі узори: кривоніг, човники, проскурочки, пупчики, настилування. Рукава оздоблювались мережкою з ляхівкою, а на пазусі вишивались різноманітні варіації ляхівки. 


Ще були сорочки іншого крою: відкладні комірці і складки були біля шиї, але вони не вишивались, або лише комірець, хоча це було рідкістю. Навколо кисті рукав збирали на нитку, а потім пришивали манжети – чехли. Традиція носити сорочки поверх штанів була розповсюджена на Поліссі і західному Поділлі.

Для жіночих вишиванок на Київщині та Полтавщині використовували сині та червоні бавовняні нитки. Полички прикрашались такими узорами: ціле хрещате, кривоніг, книші, цимбали, метелики, човники з крильцями, павучки, хмелик, чорнобривці, реберця, цілі огірки, дубові листки, повна рожа, павичі та інші. Комірці вишивались скралями, огірками, хрестиками, чорнобривцями. Чоловічі сорочки розшивались чорнобривцями, хмеликом, паслином на пазусі, а жіночі – на підтачці. 
    
Сорочки старших жінок найчастіше прикрашались сірими нитками на рукавах, дуже рідко можна зустріти кольорову заполоч. Не вишитими залишались пазуха і комірець.

Взагалі вишивання заполоччю мало назву мережка, а сірими нитками – вирізування. Лиштвою називався поділ на сорочці, який був вишитий сірими нитками.
 


Повернення до списку
Коментарі