ua ru en
(097) 888-92-92
Вул. Верхний Вал, 58
8 хвилин пішки від станції метро «Контрактова площа»
ПН-ПТ 10:00-20:00
СБ-НД 11:00-19:00
Етнодім - магазин вишиванок
Карта проїзду

Козацька вишиванка

У ХVІІ столітті після Визвольної війни козацька старшина почала збирати у свої руки величезні багатства. З′явились політичні і торгівельні зв′язки Гетьманщини з країнами Сходу і Західною Європою. Це сприяло динамічному розвитку культури, здобутки якої проникали в суспільний і козацький побут.
 
Зазвичай вишивку на одязі та інших речах робили посполиті і знатні жінки та дівчата, які працювали у панів. Але не всі речі були місцевого виконання. Користувались і привозними товарами, які брали за зразок для вишивання та оформлення власних виробів. На українських зразках XVII—XVIII століття найпоширенішим був рослинний орнамент, який також був популярний на Заході і Сході. Українські мотиви тих часів схожі з вишивкою Угорщини, Німеччини, Австрії, Польші, Греції. 
 
Значними центрами виготовлення вишиванок та інших вишитих і гаптованих виробів були майстерні монастирів. Частіше за все в них виготовлялись літургійні речі, але зрідка також і світські замовлення. Тут була розповсюджена техніка гаптування та вишивання шовковими нитками. У Чернігівському історичному музеї ім.В.В.Тарновського збереглися зразки вишиванок козацьких старшин. Схожість орнаментів вказує на загальний зразок мотивів, які майстрині копіювали з виробів монастирських вишивальниць. 
 
Особливою характеристикою козацьких вишиванок є майже виключний рослинний орнамент, у якому найпоширеніші мотиви – це гранат, довге зубчасте листя, виноград, кругла квітка, яка утворюється з косого та прямого хреста, що пересікаються між собою і мають зашиту площину між кінцями. В середині століття орнаменти стають більш дрібними, динамічними, поліхромними, з′являються нові різноманітні мотиви, букети. Така вишивка створювалась вільною технікою, що потребувало високого рівня творчості та майстерності вишивальниці. 
 
Однобічна гладь зі стеблевим швом були найбільш поширеними техніками вишивання. Якщо вишивали шовковими нитками, то найчастіше технікою гаптування. Трохи згодом поширились й інші різновиди гладі: китайська, двобічна, художня, полтавська (у прикрій). У другій половині XVIII століття набуває поширення техніка хрестика, що була значно розмаїтїшою за сучасну. 
 
Цікаві засоби копіювання орнаментів використовували майстрині: вони переносили мотиви зі зразку на чисту тканину за допомогою обведення контурів відваром лушпиння з цибулі. Інший спосіб – з′єднували оригінал з чистою тканиною і прошивали легкими стібками. Потім під зразком нитки обрізали, а на новій тканині залишались маленькі обрізані ниточки, які створювали копію орнаменту.
 
Козацька вишиванка – наша слава і гордість, українська пісня минулих часів.
 


Повернення до списку
Коментарі