Ми всі наче опинилися в просторі, де неможливо виміряти час, ніби у нас не працюють годинники й хронометри. А працюють витримка і волонтери.
Щось всередині застигло, а світ і події продовжують рух. Що то за межа, що то за перехрестя, де закінчується ніч і починається ранок?
Це - вдосвіта. На перший погляд, порожнеча, але якщо придивитися, це момент з якого починається день. Невловима мить початку великих і вагомих процесів.
Тож якщо вам здається ніби ви зависли десь між тим, що у вас було і між тим, що мало б бути - подивіться на природу. Спостереження за нею - це урок. Саме природа своєю розміреністю, циклічністю і законами, дає нам відповіді, як впоратися зі своїм життям.
Саме вона показує нам, як тісно ми пов’язані своїм існуванням з усім, що нас оточує.
Найбільший прояв єдності криється в довкіллі, взаємодії природних процесів. А будь-що створене людиною - це повторення або інтерпретація за нею.
Ви можете мати міцність скелі, можете хвилюватися як травичка від вітру, можете триматися рідної землі, наче пустили коріння - і кожен раз ви будете собою. Розповідайте собі як ви себе почуваєте, проводьте аналогії з явищами, що знайомі вам з дитинства, такі рефлексії будуть чесними й зрозумілими.
Підтримуйте себе, турбуйтесь про себе, споглядайте природу - дозвольте їй обійняти вас своєю красою і спокоєм.
Побачте своє віддзеркалення у природі України.
Фотограф: Степан Лісовський
