10 травня ми запустили конкурс на кращий дизайн орнаменту до сукні. За 2 тижні ми отримали більше 300 ескізів, серед яких було дуже багато цікавих робіт. Як і обіцяли, ділимось найкращими роботами.
Переможцем конкурсу стала Іванка Бородіна, яка надіслала свою роботу за годину до закінчення конкурсу та змінила хід подій. Її робота сподобалась нам найбільше своєю простотою, гармонійністю та змістом. Також Іванка отримала виграш у розмірі 10 тис. грн і над її роботою вже почали працювати дизайнери ETNODIM, щоб реалізувати в лімітованій кількості.
Ще раз дякуємо всім, хто взяв участь, проявив інтерес та втілив свої фантазії! В Україні є дійсно багато талановитих людей.
Серед більше ніж 300 ескізів, ми вибрали 5 кращих та попросили їх авторів розказати про своє бачення сучасної вишивки, чим вони надихались при створенні орнаменту, їх думку про роботу переможця та відповісти на питання «Чи повинна сьогодні вишивка мати якесь сакральне значення, чи це може бути вільний політ фантазії?».
1. Іванка Бородіна, 32 роки, м. Рівне. Освіта: вища, архітектор. Професія: дизайнер інтер’єрів.
Мій ескіз має назву “Лялька”. Тут є кілька сенсів. Але найглибший для мене в поверненні звичному нашій культурі жіночому компліменту “наче лялечка”, глибокого традиційного значення, адже лялька в українській символіці завжди була захисницею і берегинею роду.
Ще під час навчання в університеті я переживала період захоплення українською орнаменталістикою, як своєрідним етнічним кодом. Наші орнаменти дуже імпонують мені своєю варіативністю - тут надзвичайно широке поле для експериментів без втрати сакрального змісту.
Але з сотень орнаментів мені найбільше припали до душі геометричні орнаменти Київського регіону. Саме вони надихнули мене на створення роботи.
Ідея.
Орнамент - ляльки, тюльпани (Київський регіон).
Концепція: Виокремивши з орнаментів традиційної української вишивки сакральні символи та елементи - утворити нові, геометричні композиції, масштабуючи та комбінуючи їх між собою.
Перед сукні - груди декоровані елементом "Берегиня" - древнім символом хранительки роду.
Рукави - прикрашені гілками дерева життя. Дерево життя посідає центральне місце серед інших символів української народної творчості, адже є осьовою лінією, яка являє собою космос з усіма його проявами.
Спинка сукні - оздоблена трансформованим квітковим символом "тюльпан", що символізує жіночу ніжність, невинність.
Про сакральність орнаменту.
Якщо мова йде саме про українську вишиванку, мені здається, що практично нереально створити орнамент вишивки без сакрального значення. Справа в тому, що в українській культурі вишиванка завжди була оберегом і це досягалось перш за все за рахунок орнаменту, в якому символами закодована історія та символіка народу.
Тому, мені здається, що навіть створюючи свій вільний орнамент вишивки кожен митець підсвідомо вкладатиме певний сакральний код.
2. Галя Данилюк, 30 років, м. Київ. Художник, майстер ручної вишивки.
Коли я побачила ваш пост з інформацією про конкурс, перше, що я подумала: "це мій шанс!" Ознайомившись з вашим асортиментом, зробила висновок, що у вас спокійний, витриманий, лаконічний дещо графічний стиль. І зрозуміла, щоб мати шанс на перемогу я маю рухатися в цьому напрямку. Це мене трохи засмутило і я, навіть, хотіла відмовитися від участі. Та все ж зібралася, послухала себе і виконала.
Просто зробити роботу, яка буде "моєю" від А до Я - це для мене щастя! Коли працюєш з замовником завжди треба враховувати стилістику та його побажання і робити те, що треба. А тут я дала собі волю і просто кайфонула.
Участь в цьому конкурсі мені подарувала дійсно те, що я навіть не очікувала. Сили і віру в себе. А це більше, ніж перемога! Тому ще раз щиро хочу вам подякувати!
Свій ескіз я назвала "Космос".
Створити цю роботу мене надихнуло мистецтво Сходу (Центральної Азії, Узбекистан, Афганістан). Орнамент вишивки формувався за принципом власного бачення композиції, лише його окремі елементи я створила за мотивами орнаментів текстильних виробів цього регіону.
Чому саме Схід? Бо вишивка ж має бути українською? (подумаєте ви). Я вважаю, що художник - це космополіт і його мистецтво не має рамок і кордонів. Чомусь я була впевнена, що створивши роботу навіть зі східним корінням - знайду відгук в серці наших людей, лише по тій простій причині, що це гарно. А яка задача мистецтва? Дарувати красу і любов!
Я дуже люблю українське мистецтво і вишивку зокрема, але так склалося що за 4 роки трохи вичерпала натхнення в цій темі. Тому почала вивчати вишивку інших народностей і культур. Східне мистецтво для мене має особливе значення. Мене вразило те, що їхні форми та кольорове поєднання має досить вільне та сміливе вирішення, що дуже близьке мені по духу.
Що я думаю про роботу переможця?
Робота явна протилежність моїй, стримана та лаконічна. Перше моє враження - "да, це ваш стиль"! Іванка влучила в десяточку! Витримала всі пункти ваших потреб. Робота достойна та професійна! Цікаве вирішення по розміщенню окремих елементів вишивки та акцентів. Але використання вишивки, як сакральний інструмент для мене особисто був зайвим.
Про значення орнаменту.
Українську вишивку можна поділити на види - традиційна та художня, а також машинна та ручна. Традиційна вишивка - це той скарб, що нам передали покоління наших предків. Там існує безліч чітких правил та трактувань орнаментів. Як відомо в кожному регіоні своя неповторна та особлива вишивка.
Кожна дівчина створювала свій власний орнамент, вкладаючи туди свої мрії та побажання на майбутнє. Саме в такій вишивці автоматично утворюється магічна енергія. Основним правилом утворення цієї енергії є виконання вишивки вручну!
І ось тут відповідь на ваше питання! Ніколи в машинній вишивці не утвориться енергії! Тому і закладати сакральність в орнаменти машинної вишивки - це така собі "обманка", скоріше маркетинговий хід в наш час. Це моя особиста думка.
Художня вишивка - це мистецтво! І тут, як в будь-якому мистецтві, не має обмежень і чітких правил. Ти створюєш витвір мистецтва, просто спосіб вираження його - це нитки та полотно. Але смислове навантаження має бути обов'язково. Люди не люблять "пустих" робіт. Цінне те мистецтво, що спонукає нас відчувати. Мислити, аналізувати і найважливіше бачити в ньому себе!
Звісно в своїй роботі можна поєднувати і змішувати ці всі категорії, творити свою - неповторну. Не боятися помилок! Все залежить лише від вас і від внутрішнього бажання та посилу. Ми живемо в 21 ст. і я вважаю треба творити свою власну історію, обов'язково поважаючи традиції свого народу та землі, на якій ми живемо!
3. Постова Тетяна, 24 роки, м. Дніпро. За освітою – «Художник-конструктор» по життю художник-декоратор.
На створення ескізу «Весняний подих» мене надихнули тюльпани, які тішили око своїм цвітом саме в період проведення конкурсу. У створеному орнаменті я не використовувала наявних сакральних символів, малювала інтуїтивно, так, як відчуваю.
Чорні геометричні елементи в мене асоціюються з землею, її щедрістю та родючістю, а плавні лінії кольорових елементів – з пелюстками тюльпану, сповненими ніжності, легкості й тендітності.
Щодо роботи переможниці Іванки, то вона має розбіжності з моїм власним смаком, проте безсумнівно є оригінальною, виконана дуже якісно, осмислено й прекрасно поєднує в собі символізм минулого з сучасною тенденцією на комбінацію простих форм.
Стосовно питання про сакральність орнаменту.
Я вважаю, що в сьогоденні це не є обов’язковою складовою. Відсутність сакрального значення дає змогу кожному наповнювати вподобану вишивку своїм індивідуальним змістом.
Більш важливо, щоб виріб оздоблений орнаментом, був власникові до душі, викликав позитивні емоції і допомагав почуватися особливо, піднесено й натхненно.
4. Хомчак Іванна, 28 років, м. Київ. За освітою “Художник декоративно-прикладного мистецтва”. Працюю за фахом художня вишивка та моделювання костюму.
Коли я працювала над ескізом, то надихалася самчиківським розписом (це рослинні візерунки, якими розмальовували хати в Україні і вважали оберегом) та старовинною вишивкою українського рушника.
Метою при створенні ескізу було відійти від популярної пластики, натомість нанести лінії та форми менш сприйнятливі, але більш цікаві. Такі лінії і форми я взяла та інтерпретувала в свій ескіз з самчиківського розпису.
Щодо ескізу переможниці, то він мені подобається. Я б назвала його модернове етно.
Чи повинен орнамент вишивки сьогодні мати якесь сакральне значення?
Я б відповіла і так, і ні. В сьогоденні ми вже відійшли від тієї інтерпретації вишиванки минулого. На даний час ми синтезуємо щось нове, створюючи вишиванку, яка базується на зовсім інших змістовностях.
Для мне абсолютно вільний політ фантазії неможливий, так як в кінцевому результаті це буде не вишиванка, а зовсім інша сучасна річ, яка цілком має право на життя.
5. Олена Мертоглу, 34 роки, м.Стамбул (Турція). За освітою перекладач. Займаюсь текстильним дизайном і патернами.
Мій ескіз називається "Івана Купала". Я захоплююся українською міфологією і демонологією.
На цей дизайн мене надихнуло повір'я про те, що частинка цвіту папороті, котра цвіте саме на свято Івана Купала, і яка якимось чином потрапляла на одяг чи у взуття, дозволяла людині знати все на світі, те, про що говорять між собою тварини, птахи, і т.д.
Тому в моєму ескізі присутній безпосередньо цвіт папороті, око, як символ пізнання, і лісові персонажі - птахи і зайці.
Про ескіз переможниці.
Усі роботи заслуговують на повагу, тому що за кожною роботою стоїть певна ідея і зусилля людини, що створила її. Я думаю, що в ескізі переможця дуже вдало використана символіка. До того ж, якщо ця робота перемогла - значить, бренд бачить в ній певний потенціал, що резонує з його власним баченням.
Про сакральність.
Я думаю, що збереглась якась частина основної символіки, котра навряд чи зміниться найближчим часом, і люди будуть впізнавати її у будь-якому виконанні, вона буде мати для них певне сакральне значення. Деяка символіка вже важко трактується без спеціальних знань (наприклад, для мене - це ромб із точкою, як символ засіяного поля).
Часи змінюються, з'являються нові поняття, технології і матеріали, тощо. Тому, як на мене, цілком можливо використовувати як традиційну символіку, перевірену часом, так і нові технології, котрі більше відповідають новому часу. Поєднання традиційного і нового може принести дійсно цікавий результат.
Багато робіт дійсно мали всі шанси на перемогу. Але по умовам конкурсу переможець у нас був один. Орнамент Іванки Бородіної вже у розробці. Сукня з вишивокою переможця надійде у продаж в кінці червня. За деталями звертайтесь до менеджерів ETNODIM.
