Щоденник літа
Пам’ятаєте, нас відправляли в село до бабусі з дідом? Там ми збирали вишню, каталися на велосипеді, боялися шипіння гусей, їли зелені абрикоси та яблука, купалися в озері. І були щасливі.
Як щодо відпустки в дитинство разом з Etnodim?
Приталена лляна сукня з вишивкою Oak .
Щоденник літа. День 2
Сьогодні до мене в село приїхали кілька друзів.
Ближче до вечора ми зібралися піти до води. І от я сиджу у плетеному кріслі. З одного боку шумить вода, а з іншого чути гомін моїх найрідніших людей. Але мені здається, що так тихо ще ніколи не було. Думаю про те, скільки облич бачили ці маленькі хвильки на воді.
Скількох людей вони торкалися?
Лляна вишита сорочка Forest .
Щоденник літа. День 3
Прокинулася о 6 ранку. Не пам’ятаю, коли в місті я знаходила сили підніматися так рано. Вмилася холодною водою, що набрала в колодязі. І зловила серед думок красивий спогад про те, як бабуся набирала для мене воду зрання і гріла на сонці.
А тепер цей спогад гріє моє серце.
Біла лляна міді сукня з біло-блакитною вишивкою Rosa .
Щоденник літа. День 4
"Коли йдеш по селу, з усіма вітайся", — так вчили мене дідусь та бабуся.
Бо тут, навіть якщо ти не знаєш людину, яка йде тобі назустріч, вона обов'язково знає чия ти онучка, в якому місті живеш, чи ходиш на гімнастику та про твою п'ятірку з математики в останньому семестрі.
От і зараз я зібралася в маленький продуктовий магазин у центрі села і привітаюся з усіма, кого зустріну по дорозі.
Вишиванка Zagadka .
Щоденник літа. День 5
Забави з квітами.
На ромашці вирішила не гадати, бо і так знаю відповідь.
А от віночок із кульбаб сплела. Закріпити вийшло не з першого разу, прямо як в дитинстві.
Щоденник літа. День 6
«Присісти на доріжку» відбувалося прямо на цій лавці. А ще тут чулося “Ой, ну коли ж ви ще приїдете?”. “Та скоро!” - кричав тато з вікна машини і чекав, поки мене відпустять з обіймів бабуся і дід. А я тоді вже була готова їхати з цілим ранцем історій, повертатися в місто і дражнитися в школі, що захищала жаб від місцевих бешкетунів або навчилася кидати каменем по воді. І навіть не уявляла, як колись повернуся з цілим ранцем втоми, аби розвіяти її тут.
Лляна вишита сукня Symwol .
Щоденник літа. День 7
Якось дідусь повів мене купатися на озеро.
Я тоді була мала і смілива. Він взяв мене на руки, зайшов у воду, а я як вислизну! Наче риба! Дідо любив розказувати цю історію на застіллях з приводу будь-якого свята. Казав: “То найгарніша риба з тих, що я ловив!” А зловив він мене тоді швидко.
І от я піднімаюся сходами, повертаюся з того самого пляжу. Припікає сонце. Мені здається, наче дідусь поруч, наче він торкається мене. А то листя…
Лляна сорочка з вишивкою Konyk .
Щоденник літа. День 8
Дозволила собі закрити очі, а руки міцно вхопилися за кермо велосипеду. Їхала швидко та сміливо.
Так проїхала поле, хотілося кричати від захвату, але якось соромно турбувати квіти своїм галасом.
Виїхала на стежку додому.
Дороги в селі особливі, бо на них дивляться будинки сусідів. Тих самих сусідів, що колись підглядали: “А з ким це вона повертається? З онуком Богдана і Валі?”
Лляна сорочка з вишивкою Veselka .
Щоденник літа. День 9
Вирішила назбирати яблук. І вже тут, в місті, серед багатоповерхових будинків, в одній із квартир, стоятиме запах серпневого відпочинку - бо я вперше в житті готуватиму варення за рецептом бабусі.
Приталена лляна сукня з вишивкою Oak .
Щоденник літа. День 10
Коли нічого не відбувається.
В місті таких днів майже не буває. Навіть якщо ти залишаєшся у власній квартирі, вир подій знаходить тебе. Через активні чати, новини, маленькі справи, які потрібно вирішити. Тут, в селі, сповільнюється не тільки час, а застигає дійсність. Все завмерло в одному моменті цілого дня.
Лляна вишита сорочка Grono .
Щоденник літа. День 11
Ви кись думали про те, що колесо велосипеду нагадує внутрішню будову людини? Є центр, у якому сходяться всі прямі лінії. І воно рухається, рухається… Так і ми. Наш внутрішній центр - наша сила. Але його тримають наші життєві шляхи. Прожиті і майбутні історії, які ми творимо власноруч.
Вишита сорочка Veselka .
Щоденник літа. День 12
Притягнула стіл з вітальні і поставила посередині двору. Здається, я вже й забула як це — їсти на свіжому повітрі? Постійно ходжу на перекуси до кав’ярень з терасами, але хіба це рахується? Шум міста має іншу атмосферу.
Вишиванка з рослинним орнаментом Lito .
Щоденник літа. День 13
Окрім городу, мої рідні мали сад польових квітів. За ним тепер доглядає сусідка.
З часів дитинства у ньому мало що змінилося, як і загалом у всьому селі. Тут речі рідко змінюються на нові. Вони або природньо старіють, або проростають наново.
Ми назбирали квіти.
Лляна сукня Geometria .
Щоденник літа. День 14
Згадую своє перше побачення. Коли ми вирішили поплавати на човні. Насправді, він просто хотів похизуватися і здатися дорослим, бо батьків човен взяв.
Цікаво, а що з ним заролаз? Одного літа він не приїхав у село, а згодом їх будинок став порожнім. “А що, якби він побачив мене у цій сукні?” - подумала я і посміхнулася.
Лляна сукня Geometria .
Щоденник літа. День 15
Люди в місті часто тікають. Так роблю і я. Іноді, від галасливих компаній, часом від роботи або від власних тривог та амбіцій. А тут, в селі, я не тікаю. Біжу разом із вітром. До себе.
Сукня «Мить» названа на честь зйомки, що сповнена теплих спогадів. А що таке спогад? Це мить, яку ви помітили.
